УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ 47-й рік (1956) Забулися давно образи, суперечки, Злиденні і напівголодні дні, Та не забуду я, як пінилася гречки І чорногузи гуртувались на стерні. І люди йшли байдуже, мов лелеки, Із косами дідівськими на лан, В полукіпках лишали чорні глеки, І, зуби стиснувши, "виконували план". І вдови плакали, кричали діти "папи", А на сніданок — жолуді одні. І в гарбах пнулися скелети-шкапи, Худі, немов колгоспні трудодні. Я не забув мужицькі очі хмурі, Обличчя матерів налякані, тривожні, Коли писали ви, продажні шкури, Про їх життя, щасливе і заможне. 21.XI.1956 Джерело: Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994. Постійна адреса: http://ukrlit.org/symonenko_vasyl_andriiovych/47_rik