УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ОЛІЙНИК СТЕПАН Чудо в черевику Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: — Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки, Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, мов латку, В черевик під ліву п’ятку, Узувайся і ходи. Піде діло — хоч куди! Це я, — каже, — перевірив. — …Вася здуру і повірив. Ліпить Вася Боровик П’ять копійок в черевик. Взувся, Тупнув, Взявсь у боки: — Більш не вчитиму уроки: Повезе мені і так, Під п’ятою ж є п’ятак! Вранці йшов і всю дорогу Припадав на ліву ногу. Ось і школа, Ось і клас. Арифметика якраз. — Боровик, іди до дошки! Вася встав, пом’явся трошки, На п’ятак натис — дарма! Де ж те чудо? Щось нема. …За годину викликають, З географії питають. Вася встав — ні в сих ні в тих, Замість чуда — в класі сміх. Мав мороку він велику, Бо п’ятак у черевику Відіграв одну лиш роль — Надавив йому мозоль! Закінчилися уроки — Бігли учні в різні боки. Ну, а Вася Боровик Ледве тяг свій черевик. Під п’ятою п’ять копійок, А у сумці — стільки ж двійок! Постійна адреса: http://ukrlit.org/oliinyk_stepan_ivanovych/chudo_v_cherevyku