УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН Заворожена криниця Вертоград моей сестры… Пушкин У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю, Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винограду В кринах схована криниця… Мойму серцю на відраду Заворожена водиця. Заворожена й заклята, Щоб не знали люде ходу: Бо призначено для брата Чисту воду-прохолоду. Вітре тихий від заходу! Вводи волю мого серця: Повінь чарами на воду, Нехай ллється, нехай ллється. Вітре буйний аквілоне! Подми чарами, крилатий, На ті нарди, кинамони, Нехай каплють аромати. Постійна адреса: http://ukrlit.org/kulish_panteleimon_oleksandrovych/zavorozhena_krynytsia