УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. КОСТЕНКО ЛІНА «Летять на землю груші, як з рогаток…» * * * Летять на землю груші, як з рогаток. Скот вибрідає з куряви доріг. Усохлий дуб, насупившись рогато, червоний обрій настромив на ріг. Стара дзвіниця й досі ловить ґави. Серед мого колишнього двора стоїть дівча, таке, як я, біляве, очима світ у душу набира. Мене веселий смуток заарканить. Я задивлюсь на дівчинку чужу. Невтримний час до білого паркану, немов коня баского, прив’яжу. Зайду у хату… озирнусь… притихну… Час б’є копитом. Встигну, не біда. Час б’є копитом. Я сказала — встигну! Ось трохи відпочину — і гайда! Постійна адреса: http://ukrlit.org/kostenko_lina_vasylivna/letiat_na_zemliu_hrushi_yak_z_rohatok