УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. КОБИЛЯНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР Лебідь Як ляже трупом день На сонне лоно трав І вкриє чорний шовк Засмучені поля, — Я чую крик пісень, Той крик, коли вмирав, Коли навік замовк Безлунний лебідь — я. Упав мій срібний пух На хвилі ясних сліз В той час, коли вмирав Без гомону, без дум, — То я… Мій вільний дух Під крилами беріз На лоно сонних трав Посіяв сніжний сум. 1916–1917 Постійна адреса: http://ukrlit.org/kobylianskyi_volodymyr_oleksandrovych/lebid