УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО В годину сумерку Заснуло все, лишень часами Озветься плач трембіти з лугу, І чорний сумерк йде полями, Веде за руку скорбну тугу. Ідуть бліді, німі, спокійні, Калічать на кремінню ноги І розпучливо, безнадійно Підходять під сільські пороги. Як діти, що шукають мами, Ідуть з плачем все далі й далі І розсівають між хатами Пекучі сльози і печалі. І жаль мені, і я прохаю, Щоби в моїм спочили домі. Ввійшли. Дивлюся… Я їх знаю! Таж се мої старі знайомі! Постійна адреса: http://ukrlit.org/karmanskyi_petro_sylvestrovych/v_hodynu_sumerku