УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ГРІНЧАК ВАСИЛЬ Зерно Змивала мати на посів Пшеницю в цебрику дубовім Від головні і бур’янів, Від пилу й залишків полови. Із братом воду я носив, А він просив: «Ну досить, мамо, Ти й відпочити не даси, Все ллєш у цебрик, наче в яму». Вона ж зливала раз у раз На землю воду помутнілу І, незважаючи на нас, Роботу скінчити хотіла. І все спливало, лиш зерно, Одне в одно, янтарне, чисте, Лягало золотом на дно І грало барвами іскристо. Пройшли літа… і я змужнів, Давно врожай зібрала мати. Та весну ту і той посів І завжди буду пам’ятати. Бо хочеться мені давно В житті поезії такої, Щоб кожне слово, як зерно, Лягло на дно душі людської. Джерело: Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. — К.: Дніпро, 1988. Постійна адреса: http://ukrlit.org/hrinchak_vasyl_yakovych/zerno