УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ГЛІБОВ ЛЕОНІД «Є на світі чорна злюка…» (1893) Є на світі чорна злюка, Родом, кажуть, з Кременчука, Як не брешуть язики. Скрізь давно про неї знають І прояві потурають Хлібороби-земляки. Мов гадюка, хвіст волочить, Все лютує, зуби точить Деревляним язиком. Треба знать, як з нею жити! Ви б злякались, любі діти, Поховалися б притьмом. Як ускочить в сад вишневий,— Чи там буде цвіт рожевий, Чи бур’ян, чи лобода, Чи красоля чепурненька, М’ята, рута зелененька, Чи барвінок,— всім біда! А у полі… Мати, мати! Як почне хвостом махати — Хоч поляж та помирай. Чи сіножать, чи пашниця, Чи пахучая травиця — Все їй треба, все їй дай. Розпускає всюди славу, Що спорудила отаву Там, де все жило, цвіло; І нема, нема нікого, Хто б вкрутив їй носа злого, Хоч і бачить все село. Сплів я загадку в клубочок, Покотив її в «Дзвіночок», А кінців не поховав! І дізнались потихеньку, Що я вигадку маленьку Про косу скомпонував. [1893] Постійна адреса: http://ukrlit.org/hlibov_leonid_ivanovych/ye_na_sviti_chorna_zliuka