УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ГЛІБОВ ЛЕОНІД Миша й Пацюк (1853) — Добривечір, сусіде мій! Чи всі ви живі та здорові?..— Гукнула Миша Пацюкові. — Та ще,— Пацюк мовляє їй. — А я се,— каже,— прилинула, Щоб розказать тобі, що чула, Щоб ти радів, як я, та знав: Лев, кажуть би, Кота піймав… — Якого? — Катюгу нашого рудого, Що нам просвітку не давав. — Гай-гай! — Пацюк мовля.— Раденька, Як кажуть, що дурненька!.. Що з того, що піймав?.. Як дійдеться у них до чого — Не бачить Лева нам живого! Бо знаєш, що за звір той Кіт! Отак, як хто кого боїться, То й думає, що на того ввесь світ Так буде, як і він, дивиться. 1853 Постійна адреса: http://ukrlit.org/hlibov_leonid_ivanovych/mysha_i_patsiuk