УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ДРАЧ ІВАН Виклик (1995) Скиньте з Шевченка шапку. Та отого                   дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: Йому було перед смертю всього лише сорок сім. А то підробили діда і шкутильгаєте з дідом. Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом. А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітру І молодо круговертить. Молодо! Проти вітру! А він все шукає до пари — наймичку з сиротою, А він пропада за маною — не вашою, а отою! І горне гору роботи, бо в нього роботи гора. Гори до нього горнуться, сонце — на вістрі пера. Він пильно у нас вдивляється.                   Вільний свавільний самум. Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум. А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий. Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий. Листопад, 1995 Постійна адреса: http://ukrlit.org/drach_ivan_fedorovych/vyklyk