УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. БУРЯКІВЕЦЬ ЮРІЙ Правосуддя (1948) Над нами воля Господа упала, Як меч сталевий після довгих січ. Бентежні наші сім’ї роз’єднала, Не розбираючись серед облич. Ми розійшлися в сторони у різні, Осміяні перед погожим днем, В серцях відчули ваготу заліза, Пекло воно розпеченим вогнем. За нами гналися голодні звіри, Ми, як данину, кращих слали їм. У розпачі жінок губили, віру, Що під руїнами загине Рим. До нас прийшли від тих, що залишились Свій хліб у рабстві лютім оброблять. Казали: вже нема ні в кого сили Від голоду з трухлявих вийти хат. А ми благали Господа про чудо, Без трун ховаючи сиріт і вдів, Щоб небо нам послало Правосуддя З мечем вогненним, перелитим в гнів. І нас карало за людські провини, Будило громом приспані чуття. Пожаром випікало вщент долини, Щоб там нове посіяти життя. 1948 Постійна адреса: http://ukrlit.org/buriakivets_yurii_dmytrovych/pravosuddia