УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. БУРЯКІВЕЦЬ ЮРІЙ Коралі (1941) За притихлим лугом засиніли далі, Мрійно понад озером мряка вироста. Я піду шукати згублені коралі, Що красою схожі на мої літа. Ой, вони з намистечка — покотились долами. Ти втікала нивою — скільки сил було. Стернями, колючками вся душа поколена, Та кохання маками рясно зацвіло. Ще не раз проходити я покосом буду, І туман від озера вгорне все навкруг; Косами твоїми пахне сіно всюди, І вустами спраглими шепче сонний луг. Зорі, з неба струшені, вже росою випали, З дубняком шипшина, в перлах наливних. Я знайду коралини — їх жага розсипала, У промінні соняшнім — сміх твій не затих. Так біжи, о, дівчино, за стемнілі далі, Доганяй барвінні юності літа. А моя коханячко вмить — тебе підпалить, Впавши поцілунками на твої уста. Київ, 1941 р. Постійна адреса: http://ukrlit.org/buriakivets_yurii_dmytrovych/korali