УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. БУРЯКІВЕЦЬ ЮРІЙ Досвітні вогні (1943) З-понад лугу вишневі зіходили зорі, Барви зникли згадково, що кольору хни… Гайвороння притихло між віт осокорів, Ніч безшумно спихала у морок човни. Ми до галасу круків не раз прислухались, Що наврочить нам, ласку чи гнів? Через те нам тривожно і боляче стало, Ми чекали досвітніх вогнів. І палали воскресні вогні за рікою, І яснина — сяйнула на гать. Нам би вічно ділити кохання з тобою, Веселиться до краю й страждать. Сподіваємось — дні привітать ясночолі, Де відлунням — лиш кроки гучні. Чуєш, ліс у байраці шумить, як ніколи, Розкладає досвітні вогні. 1943 рік, м. Київ Постійна адреса: http://ukrlit.org/buriakivets_yurii_dmytrovych/dosvitni_vohni