УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР Знак дуба (1936) За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий, безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая. Прив’язані до пнів, попутані вітри й бог ляку столиций, хитрий бог, що все нове обличчя має. Приземні блискавиці-змії сковзають пнями слизькими від роси, що молоком холоне в склицю. Ніч марнотратна нищить надмір форм, як зайві плями, лиш дуб, мов скнара, береже монет зелених листя. Зоря на промінь сперлась, мов на кий, стоїть над яром, де борсуком у лігві зло сховалось і притихло. Чадять урочища мокравин, цвіль кадить рудим пожаром, а ніч, як чорний буйвол, в рогах місяць — шерсті віхоть. Безумна безліч форм. Багатство, що призначене для мар, а ввиш пустеля неба — людський ляк і захват, мертве світло, лиш дуб, рослинний лев, над лісом, гордий і скупий монарх, підводить вранці сонця жезл над марнотратним світом. 9 червня 1936 Постійна адреса: http://ukrlit.org/antonych_bohdan_ihor_vasyliovych/znak_duba