УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР Похмурий гімн Похилі чола,                         похмурі очі, розпука гола,                         мов свердлом, точить. Тривожний голос                         шепоче стиха, та зір навколо                         шукає лиха. Тривожні очі:                         німим що буде? І серед ночі                         блукають люди. Зимою, літом,                         мороз чи спека — йде острах світом                         та небезпека. Гарячка й туга                         уста спалила, і кряче пугач —                         зла чорна сила. Стукочуть кузні                         десь таємниче, і усміх дружній                         застиг в обличчі. Заблисне обрій                         вогнями зливи, добі хоробрій                         час невмолимий. Зневіри трійло,                         сліпий недогляд, та неспокійно                         у далеч погляд. І раптом: стукіт,       тупіт,                  гул                         копит. Далеко             дудоня. Стрясеться                     долоня. І раптом: глухо. І до землі в тривозі вухо:                              земля дрижить. І чути:                  з грюкотом гряде далека мить. Надходять роки,                   суворі роки. Незламні кроки вже на Нову прямують путь, Нове               майбутнє                         молотом                                    кують. Постійна адреса: http://ukrlit.org/antonych_bohdan_ihor_vasyliovych/pokhmuryi_himn