УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури.


АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР
Пісня про незнищенність матерії 


Забрівши у хащі, закутаний у вітер,
накритий небом і обмотаний піснями,
лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом,
і стигну, і холону, й твердну в білий камінь.

Рослинних рік підноситься зелена повінь,
годин, комет і листя безперервний лопіт.
Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем,
і тіло стане вуглем, з пісні буде попіл.

Прокотяться, як лава, тисячні століття,
де ми жили, ростимуть без наймення пальми
і вугіль з наших тіл цвістиме чорним квіттям,
задзвонять в моє серце джагани в копальні.


Постійна адреса: http://ukrlit.org/antonych_bohdan_ihor_vasyliovych/pisnia_pro_neznyschennist_materii