УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР Апокаліпсис (1936) Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем і в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, і місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва,                               зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом аж обростуть за ніч, мов круглі пні, кошлатим мохом! Підземних рік слизьке, примарне зілля,                                     мокрі зорі й змії, долини місяця оброслі горіховим гаєм. Сто днів і сто ночей ідуть руді дощі і вітер віє, вода підноситься і зорі й тюрми заливає. Де не оставсь на каменю ні камень, де зрівнялись гори знов мулярі нову тюрму будують з брил                                           квітчастих. Цвіте під шибеницями багряне квіття мандрагори, і мотуз вішальників для живих приносить щастя. 1936 Постійна адреса: http://ukrlit.org/antonych_bohdan_ihor_vasyliovych/apokalipsys