Колосками хвилюється шлях.
В добру пору співають діброви;
У віночку барвистім земля,
Повна щастя, тривоги й любови.
І берізки шумлять, і свої
Хилять віти у листі сріблястім:
Пролітають бджолині рої,
Щось почуте квіткам оповісти.
Рідний краю! Ти мрія моя,
Мій ти плач і найбільша утіха
В час, коли у барвінку земля,
Ще не знає ні горя, ні лиха.

1944