Ідоли тужать в Дніпров’ї,
Мов серед тризни жінки;
Хмурило брови злослов’я,
В хвилях зринали вінки.
Буде Перун із узгір’я
Стріли вогненні метать;
Дійсністю стануть повір’я,
В сивість одягнуті шат.
На винотоках манливих
З сусла постане вино;
Полум’ям здійметься грива
Над похоронним човном.
Поминки вихилять кварти,
Див закричить в береги;
Ідоли, ставши на варту,
Сльози проллють, мов боги.

1942