Синь бездонна,
ще й грозою
прополоскана.
Дзвони, дзвони,
гул — рікою…
…з підголосками.

Тільки-тільки-но озветься
      дзвін церковний,
будить щем солодкий в серці
      невимовний.

І дзвіночка в нім шкільного
      дзеленчання,
і струмочка весняного
      дзінь-дзюрчання.

Квітів видиво хрещатих
      з гай-сторонки.
і на білих овечатах
      подзвін тронки…

Звуки мідні
так жертовно
в небо злинули.
Звуки рідні
молитовно, —
дзвін малиновий.