Хоч усі й говорять,
Що не є столиця ми,
Та Вкраїнське сонце
З наших піль встає.
Будьмо українцями!
Будьмо українцями!
(Тільки пам’ятаймо де ми є)

В нашої громади
Надстійка позиція.
Хто спокійно каже,
Хто у груди б’є:
Будьмо українцями!
Будьмо українцями!
(Тільки пам’ятаймо де ми є)

Ні за що ми не підем
Манівцями ницими,
Ліпше компроміси:
Кожному своє.
Будьмо українцями!
Будьмо українцями!
(Тільки пам’ятаймо де ми є)

Хто схотів би жити
Мріями — дурницями:
Груба наша дійсність
Враз перекує
Будьмо українцями!
Будьмо українцями!
(Тільки пам’ятаймо де ми є)

Мова українська —
Наша таїсниця є.
А російська… так… шир—
вжитком лиш стає.
Будьмо українцями!
Будьмо українцями!
(Тільки пам’ятаймо де ми є)

Школами, заводами
Вузами й крамницями
Пройдемо — предтечі
Не далі фойє.
Будьмо українцями!
Будьмо українцями!
(Тільки пам’ятаймо де ми є)

Тож ставаймо в лави
З осяйними лицями
Гасло наше мужнє
Сили нам дає:
Будьмо українцями!
Будьмо українцями!
(Тільки пам’ятаймо де ми є)