Червоне золото тюльпанів
на сірім сонці — танці з лика
і механічний сад мелодій,
де в чорних дисках спить музика.

Металу в’язень — людський голос
засуджений в кружок порожній,
і світу в’язень — людське серце
цього збагнути неспроможне.

Крізь сірий шовк — безбарв’я сіре
червоне золото тюльпанів.
Цвісти, горіти й проминати,
лишати все, йдучи в незнане!