* * *
Дим по деревах, вода.
Небес остуда тверда
не зрушиться
ні на мить,
доки ця крона
стоїть.
Доки із височини
насиченість
деревини
дотягується гіллям
до темних
небесних ям.
Доки ця сув’язь чіпка
високо перетіка,
протискуючись углиб
з умінням
підводних риб.
Зелень дражлива, як ртуть,
мов русла вгору течуть,
і їхніх
розмитих меж
нізащо не перепливеш.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑