* * *
У дятла струсу мозку не буває,
Хоч все життя він дерево довбає,
Затиснувши дзьобасте долото.
І стресів, мабуть, не буває теж.
А як же він потрапив під авто?.
Лежить убитий між слідів-мереж.
Забув трудяга дятел те єдине,
Що в мудрої природи є людина,
Якій він цілий вік робив добро…
Ще тепла кров обагрює перо.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑