* * *
Синій птах, як я довго ішов за тобою
По горбах та ярах, із тяжкою судьбою,
Як боліли осколками січені кості…
І нарешті уздрів у тьмянкій високості.
Опустися, дай глянуть, який ти красивий!
Синій птах усміхнувсь:
— Я не синій, а сивий.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑