* * *
Сміється Гоголь, як сміється дзвінко!
А плаче як —
Того ніхто не зна.
Упала на дописану сторінку
Гірка сльоза, не перша, не одна.
Дивлюсь на Гоголя:
В печалі мудрі очі,
Безсмертна посмішка не гасне на губах.
Із «Мертвих душ» захланні морди вовчі
Гарцюють на осідланих гробах.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑