* * *
Нічого від початку не почнеш,
Щоб навіть зміг удруге народиться,
І вдруге трапиш в сіть прадавніх меж,
Де вкорінились глід або щириця.
Стопою вчуєш втоптану тропу…
Ось тут і маєш свій знайти початок —
Серед автографів мільйонних і печаток
На сіль переварить чужу ропу.
І коли ти у пошуку мастак,
Коли для істини — всю душу, кров і піт.
Сіль стане трохи іншою на смак,
Аніж була до тебе сотні літ.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑