* * *
Гіркий полин сивіє в межах,
На гонах — жито, пшениці.
Війна…
Хліба лягли в пожежах.
Лиш полини, мов ті бійці,
Стоять в обпалених одежах,
При них — бездомні горобці.
Коли фашисти гнали бранок
Із України за Волинь,
З них кожна брала наостанок
Не цвіт троянди, а полин.
Чи гіркотою був він рідний,
Мов їхня доля, —
Хто те зна?.
Та в кожної — пучечок срібний,
Немов дівоча таїна.
У чім та загадка полинна —
Бадилля в жовтій сивині?.
Солодке — в спомині хвилинне,
Гірке — у пам’яті на дні.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑