* * *
Чи вірю я в удачу?
Як ще вірю!
Вона — Великдень творчого труда.
Щаслива мить, коли небесну мрію
Загнуздує земних думок орда.
І сам дивуєшся — сягнув у неможливе.
Ти вище себе підійняв себе.
Але удача — пані шаноблива,
Не гейкнеш їй ні цоб, ані цабе.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑