* * *
Чолом тобі, стара природо-нене,
Богине нескудіючого лона,
Де вічне чудо твориться зелене —
Насущний хліб, налиті сонцем грона.
Хоч я не пагін, зрослий од зернини,
Але ж — частина вічного творіння.
В сирій землі моє живе коріння,
Під небом — крона із лицем людини.
Мов кревний брат, я буду захищати
Зелений рід — берізку чи ліщину…
Так, як дітей боронить рідна мати,
Так, як солдат боронить Батьківщину.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑