* * *
Котик, котик,
золотий животик,
а хвостик залізний —
не ходи нам пізно!
Не буди ще з ночі
нам медвяні очі,
медом, соне, ти
очі нам масти.
Будемо ми спати,
а мати співати.
І ти, наш коточку,
задрімай в куточку.
1968.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑