* * *
Зазимую тут і залітую,
В цій великій хаті не своїй,
У кутку відтихну, відлютую,
Намовчусь у темряві німій.
Поза полем небо та піднеб’я,
З-попід неба димаровий дим,
І літак, що сам летить від себе,
Дві тополі і вітряк один…
Слово моє, сила моя, славо,
Сльозо моя, гніваню ти мій,
Хто і що зріднило нас й послало?.
Воле моя світла, не темній!
1963.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑