* * *
Затям собі на віки вічні,
Навіки в собі загублю,
На березні свої і січні,
На тихі тиші і на січі,
Затям собі, і замолю
Твоє обличчя… Глей і глицю,
І цю дорогу дорогУ,
Де в сні старім про Остряницю
Чорніє груша на снігу.
1972.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑