* * *
За птахом піниться вода.
В малому полі мак червоний
Пречисту хмару вигляда
І макоцвітний погляд ронить.
Ти чуєш: плачуть по мені.
Ти чуєш: плачуть за тобою.
У множині і в однині
Тобою плачуть, плачуть мною.
А досить! брати — брали з нас
Терпінням, тілом — чим хотіли!
Ми не любили їх. Любили
Ми одне одного крізь час.
На юність молодість лягла —
Її обличчя опівденне…
Прийшла дорога дорога
До нас — до тебе і до мене.
Вона нам світиться одна.
Вона одна на всі дороги.
В ній однина і множина,
Вітчизна й труд. І — всі тривоги.
1975.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑