Мене осяяння сповняє перед Вами
Від Ваших дум і серця висоти.
Я образ Ваш небесними словами
В своїй душі навіки засвітив.
Всі Ваші дні, як птахів перелеття,
Лягли за велетнем в суворості доріг.
Тягар трудів, тягар його безсмертя,
Як щастя знак, на Ваші плечі ліг.
Хвала і честь Вам, героїчна жінко!
В стражданні Ви пішли його шляхами,
Добром прокладеними
і барвінком…
Я молодість свою схиляю перед вами.
1956.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑