Чужинцем варене на мило,
Тираном прокляте у снах,
Хоронене у ста могилах
І рубане у ста боях —
Непохоронене, невбите, —
Мерані золотий, лети! —
Твоє ім’я, мій тату-світе,
Поете мій, мій дух святий!
Затятий дух мій із древлини
На пил — не пил, на згин — не згин!.
…Блакитні пальці Катерини
І царська ласка трьох могил…
1970.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑