* * *
Прощалось літо. Тьмянів лист,
І лев лежав під кленом.
В прощанні літа син дививсь
На лева і на мене.
Тремтіли в пуми дві сльози
Останніми сльозами,
Ті дві сльози, ті дві грози
У пуми, як у мами.
Щось біло ткали павучки
На жовтому папері,
І синє літо на гачки
Вже зачиняло двері.
Прощальний промінь заглядав
В муарні очі пуми
Й, сховавшись в лапи, лев ридав
Під шурхотіння гуми.
1965.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑