Низько-низько розстелився
Туман по долині.
Там звив собі соловейко
Гніздо на калині.
Коли квітом забіліла
Калина весною,
Витьохкував соловейко
Пісню над рікою.
Витьохкував про кохання.
Про щастя пташине.
А гніздечко, мов колиску,
Гойдала калина.
Оперились пташенята,
В ірій полетіли.
На калині, на гілочці,
Гніздечко лишили.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑