* * *
Пахне в хаті любисток і м’ята,
Рушники, мов живі, на стіні.
Фото в рамочці рідного брата,
Що загинув давно на війні.
Прохолода і тиша у хаті,
Я сиджу при розкритім вікні.
Якось дивно і сумно мені,
Що живе тут сама лише мати.
Ми ж давно розійшлись по світах,
Бо ще змалку шукали свій шлях —
Хто на фабрику, хто у науку…
Входить мати. У неї в руках
Миска вишень… Усмішка в очах.
Я схиляюсь, цілую їй руку….
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑