* * *
Де я не їздив, де я не бував,
Але ніде не пив води такої,
Прозорої, солодкої, дзвінкої,
Яку малим з джерельця набирав.
Джерельце те було в нас під горою,
У видолинку між зелених трав.
Там я пастушив, там і виростав,
І все, чим жив, у серце взяв з собою.
І де б тепер я не зустрів криницю,
Де б не схилявся, щоб води напиться,
Під щедрим небом сонячного дня,
Я бачу під горою у долині
На дорогій і рідній Україні
Того джерельця синє оченя.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑