Зелений гай, пахуче поле
В тюрмі приснилися мені,
І луг широкий, наче море,
І тихий сум по кружині.
Садок приснився коло хати,
Весела літяна пора;
А в хаті… там знудилась мати,
Ізнудьгувалася сестра.
Поблідло личко, згаслі очі,
Надія вмерла, стан зігнувсь…
І я заплакав опівночі
І, гірко плачучи, проснувсь.
1893
.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑