* * *
Квітка, що ногою Стоптана в пилу; Гук, що вмер луною, Пронизавши млу;
Огник серед поля, Що блиснув і згас,— Се — та світла доля, Що втекла від нас.
1900 — 1902. Твір: попередній ↔ наступнийВгору ↑