Мов яхта біленька, у зелені плава
Мирна моя Полтава.
Чужого солдата говірка гаркава —
Невже це моя Полтава?
Сміється до нього землячка лукава —
Зрадлива моя Полтава.
Ведуть нас у табір — доріжка
кривава.
Ні!
Не моя це Полтава!
1942, Полтава.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑