Закохалася в лоша блискавка.
Вона — блискавка, а воно — лоша.
В нього — грива з шовку чорного,
В неї — груди з вогню білого.
В неї — стан згоряв з шалу,
А воно — лоша незаймане.
Хтось тонкі копитця зранив,
Комусь в очі зазираючи.
Вони бігли небесами
Й цілувались голосами.
— Так я тебе покохала,
Що на тебе з неба впала.
В неї — горло громом кутане,
В нього ж — яблука на совісті.
Вона тілом палахтіла,
Воно серцем цокотіло.
Криком кричу — вітер віє,
Було лоша та й немає.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑