Косар іде — свічки косить.
Каже: "Досить уже, досить!"
І косить свічки.
А йде вдова, чорним-чорна,
Свічки сіє, страх моторна,
Не роки — віки.
Косар свічки кладе в копи.
Обкосив вже пів-Європи.
Притомився. Став.
А свічки густі, як вруна,
А вдова безтямно юна,
Аж горить рукав.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑