Влітку, чи в сніжний грудень
Постріли, сивий дим.
Сила, яка розбудить
Знову Тебе молодим.
Бачиш замислений обрій,
Плити, і трупи, і кров.
Визріє в битвах хоробрість,
Зродиться щира любов.
Клич полетить полум’яний
В днини зневіри, журби.
Люд піднесеться Богдана,
Вибороть волю Тобі.
Ще у мовчанні Софія,
Лавра пинишкла мовчить.
Вітер схвильовано віє
Там у руїнах Воріт.
Зводяться люди на жертви,
Виграти лютий двобій…
Встанеш живий серед мертвих,
Повен завзяття й надій.
1944.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑