Друга глава
Друге ліричне інтермеццо
І вітер віє від століть,
крилатий, вільний і неспинний,
і вчить свободи, туги вчить
за чимсь незнаним і нестримним.
І повторяє нам прибитим
у зривах страчених намарне,
що вже ніяк життя спинити
і що життя це не казарма.
13 березня 1935.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑