Страдальна мати
В темну, чорну ніч
віяли вітри.
Срібних зір не ліч;
мерехтять лиш три.
Три самітні зорі,
наче сльози три,
наче перли в морі,
віяли вітри.
Чорна плахта ночі
навкруги шатром.
Чи що бачать очі?
Мати йде шляхом.
Темряви година,
зорі жовтим зерном.
Йде із серцем Сина,
що пробите терном.
Неділя, 27 березня 1932.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑