Друга глава
Друге ліричне інтермеццо
Немов брусок, гострить скінчивши,
косар за пояс сонце вклав.
Аж день розкрився ширше й глибше,
як він засукував рукав.
Слова співучих сіножатей
покошені до строф лягли.
Вже труд натхненний і крилатий
скінчився, й піт з чола зітри.
22 березня 1935.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑