Перша глава
Перше ліричне інтермеццо
У вечір, в обрії, у спів
підем, обнявшись, перед себе.
Мов черепицю із дахів,
зриває вітер зорі з неба.
І, відділившись від юрби,
загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
3 квітня 1935.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑